🔒 Як радник Федорова Гога Цхакая одного разу ледь не "отримав" дорожній знак
Одеська історія з 2016-го, яка через 10 років заграла новими фарбами. Є люди, які з’являються у твоєму житті один раз, але настільки виразно, що потім уже ні з ким їх не переплутаєш. Георгія Цхакая я запам’ятав саме так. Одеса. 2016 рік. Я тоді був заступником начальника поліції області.
Сидимо удвох у кабінеті з начальником ГУНП Георгієм Лорткіпанідзе. Дзвонить телефон. Георгій відповідає. Розмова грузинською. У слухавці я чую знайомий голос Михайла Саакашвілі. З Мішею ми були давно знайомі й завжди спілкувалися на «ти», тому його манеру говорити я знав добре. Коли Михайло нервував або чимось страшенно захоплювався, слова починали обганяти одне одного, речення врізалися між собою, а сенс часом намагався залишити кімнату раніше за співрозмовників.
Хвилини через півтори Лорткіпанідзе дивиться на мене приблизно так, як одесит дивиться на рахунок у ресторані, коли точно пам’ятає, що половини цього не замовляв.
Простягає слухавку:
— Костянтине, поговори з Мішею. Я не розумію, чого він від мене хоче.
Беру телефон. Міша починає швидко пояснювати історію про «Євротермінал», дорогу, знак, вантажівки, заборонений проїзд і необхідність негайно відновити справедливість.
Я намагаюся пояснити йому одну дуже нудну річ, яка зазвичай страшенно дратує революціонерів: існує процедура.
Очільник області не може приїхати на дорогу, подивитися на дорожній знак і вирішити, що від сьогодні дорожній рух буде організовано інакше. Можна наступного дня направити туди відповідні служби поліції, фахівців, представників міста. Вони оглянуть ділянку, піднімуть документи, перевірять схему організації руху й ухвалять рішення. Тобто зробити все правильно.
Але проблема була в тому, що Міші в ту мить потрібно було не правильно. Міші потрібно було красиво.
Камера. Люди. Несправедливість. Дорожній знак. І бажано, щоб очільник ОДА вирвав його власними руками. Як кажуть в Одесі: «Ви таки хочете вирішити питання чи щоб усім було красиво?» У той день перемогло «красиво».
Як згодом писала одеська преса, ініціатором цього виїзду називали Георгія Цхакая. А найкраща частина історії полягала в тому, що, за версією журналістів, Саакашвілі зрештою разом з майбутнім директором НАБУ Кривоносом вирвав узагалі не той знак (відео тут).
Але це з’ясувалося потім. Поки що Міша почув від мене зовсім не революційне слово:
— Ні.
І тут слухавку в нього бере Цхакая. Треба розуміти контекст. На той момент переді мною був не міністр, не начальник поліції, не керівник спецслужби й не посадовець, уповноважений віддавати поліції накази. Наскільки я пам’ятаю його тодішній статус — радник на громадських засадах. А говорив він так, наче щонайменше дві області вже перебували в його особистому управлінні, а третя просто не встигла оформити документи. Досить поганою російською, яку час від часу підсилювала ненормативна лексика, мені було пояснено, що поліція повинна негайно вислати наряд. Усе знести. І надати виставі належне державне оформлення. Тобто до театральної постановки бракувало ще одного актора — НПУ.
Я трохи послухав і відповів, що наряд справді може приїхати. Більше того, можу приїхати особисто я. Але завдання в наряду буде дещо інше. Я пояснив Георгію приблизно так:
— Якщо ти зараз звідти не підеш і продовжиш влаштовувати цей цирк, поліція приїде й забере тебе за порушення громадського порядку. А я приїду подивитися, що залишилося від знака. І якщо труба від нього ще буде на місці, я знайду їй застосування, яке тобі точно не сподобається.
В Одесі це називається просто: «Не робіть мені нерви — вони мені ще знадобляться».
Після цього розмова про термінове залучення поліції чомусь втратила колишню динаміку. А знак усе-таки вирвали.
Потім журналісти почали розбиратися й написали, що знак, схоже, був узагалі не той. Згодом його відновили.
Я згадав цю історію зараз зовсім не випадково. Минуло десять років. Тоді Гога Цхакая намагався пояснювати керівництву одеської поліції, які дорожні знаки й коли вона повинна зносити.
Сьогодні його ім’я виникає вже в зовсім інших журналістських сюжетах — навколо Міністерства оборони, державних контрактів і постачальників безпілотників. Масштаб трохи змінився.
А от питання до методів і впливу заслуговують на окреме розслідування. Тому, коли сьогодні я бачу прізвище Цхакая в черговому матеріалі, перед очима чомусь знову постає Хаджибейська дорога, Саакашвілі, камери й нещасний дорожній знак, який узагалі ні в чому не був винний.
Щоб я так жив, як той знак устиг побачити політичного життя за один день. Одеса тоді бачила багато. Але це шапіто я запам’ятав особливо добре. І, схоже, історія Гоги Цхакая на цьому точно не закінчується. Далі буде.
🔍 З повагою,
CEO детективного агентства
🧡🧡🧡🧡🧡🧡
Костянтин Шпильовий
📌Епізод із «Євротерміналом» подано як особистий спогад автора. Згадки про ініціатора виїзду та
обставини демонтажу дорожнього знака відтворюють версії, оприлюднені одеськими медіа.
💬 ABleaks_bot
💕 Долучитись