Ya son varios que me reportan de una Monse 😭 GENTE NO SOY MONSE, no tengo cuenta en ningún banco mexicano, no caigan o se los lleva el coco
Mexico — April 2026
What Telegram channels wrote about Mexico in April 2026: 5 posts from 5 channels, collected automatically from public Telegram channels.
Destaque
publicação mais vistaMais de outros canais
5 publicações no totalОсь цією ідеєю я живу давно.
Я давно хочу створити таку спільноту, де обʼєднаю схожих за духом жінок та тих, хто хоче доєднатися до активних, амбіційних і покращити якість свого життя. І ця ідея зі мною майже протягом всього життя. Дуже давно, наче в іншому житті, я обожнювала снлубординг, змагалася та організовувала жіночі сноуборд кемпи було ще у 2008 році. І вони були ну дуже круті та унікальні на той час.
Потім були серф кемпи, жіночі роуд тури вздовж океану, та нарешті фітнес ретрити і мої нові лонжівіті проєкти. Але ідея з ком’юніті мене не покидає. Це місце, де збираються жінки які хочуть більше від життя — і йдуть за цим. Хочуть пробувати нове, та бувати в нових надихаючих місцях. На серфі в океані, на схилі в горах, на ранковому тренуванні на березі океану. І тут не потрібно бути ідеальною, і все вміти, це про спробувати нове та відчути кайф, змінювати своє життя, надихатися та надихати.
За попередні 15 років я побувала в багатьох місцях таких неймовірних та гарних місцях, що дуже хочеться ділитися та пожила в різних країнах Чилі, Бразилія, Мексика, Індонезія, а ще я була чемпіонкою України зі сноубордингу та серфила на доволі серйозних хвилях в Індонезії. А зараз я фітнес коуч та зараз вивчаю тему довголіття. І ось останнє точно не має бути нудним. А навпаки, це має давати відчуття, що молодість триває та підтримувати себе в цьому. І я хочу поєднати свій досвід і хочу ним ділитися з вами ☺️🙌
Я назвала це Club Oceana 🌊 Це ком’юніті для нас — жінок, яким за 35, за 40, але які починають найцікавішу частину свого життя. Де є серф і сноуборд, фітнес і хайкінг, нові міста і нові подруги. І де longevity — це не про бади та процедури, а про те щоб жити так, щоб тіло і душа кайфували ще довго.
Приєднуйтесь до клубу👉 https://www.instagram.com/club.oceana
Та пишіть свої ідеї тут👇
Канада – страна максимально толерантная
Со своим славянским бэкграундом я иногда чувствую себя чугунным паровозом, который случайно влетает с разгона в бетонную стену😂
Например, когда я иду на тренировку, это МЕНЯ можно принять за харассера, потому что иногда я на долю секунды дольше положенного могу засмотреться на фигуру тренерши (ну у нее действительно топ фигура!)
Или когда я тупо не знаю правильных слов для названий разных групп людей – по этносу / заболеваниям и тд.
Мы с Ярославом иногда про это разговариваем, и часто звучит вопрос: а не слишком ли это?
Ну, например, в Канаде НЕ СТОИТ говорить «я тут делала такой... типа отсталый голос», потому что это отсылает нас к людям с различными диагнозами. Даже если ты никого не планировала оскорбить
С одной стороны, я считаю, что ИНОГДА люди придираются. Был один рилз, где белый парень нарядился в сомбреро и ходил с маракасами по городу. Другие БЕЛЫЕ оскорблялись (ты че, над мексиканцами издеваешься??), в то время как МЕКСИКАНЦЫ наоборот с улыбкой его встречали и радовались
Как по мне, оскорбляться должен тот, чьи чувства задеты. И вот это чрезмерное желание защитить права тех, к кому ты не относишься – часто про все то же белое пальто
С другой стороны, толерантность – это не то, что свойственно нам от рождения. Точнее как: для маленького ребенка нет своих и чужих, но вот для взрослого – да. Потому что мы растем в такой культурной среде, где вечно нужно кого-то куда-то да категоризировать. А категории обычно идут с лейблом: плохой / хороший и тд
Поэтому ее... Да, важно вырабатывать. Переучивать себя. Внимательнее относиться к своим словам и действиям. Заменять нейронные связи
И пусть иногда толерантность кажется нам непривычной и преувеличенной – возможно, это как раз потому, что мы росли совершенно в другой культурной среде. У нас иногда женщин ненавидят просто потому что они женщины (а это как бы чуть больше ПОЛОВИНЫ населения земного шара), что уж говорить о меньшинствах
Но суть всегда кроется в мелочах. В том, какие слова мы выбираем. В том, какие микро-реакции испытываем. В том, какую первую мысль думаем
И чем аккуратнее мы в них, тем меньше (пусть даже и не осознаваемого) пренебрежения в нас как в человеке в целом
Что думаете?
Жаркий Тулум, Мексика 🇲🇽
Вернулся к съёмкам наконец-то, понял насколько скучал по шутливому флирту с бразильянками и общению с бразильцами в целом. Как я раньше и говорил, бразилы самые адекватные латиносы в общении, они очень открытые по сравнению с теми же мексиканцами, колумбийцами и тд. Аргентинцы тоже топ, чилийцы и венесуэльцы также топ.
Я это ещё давно заметил, что мексиканцы довольно закрытые в себе, а бразильцы наоборот. Когда ещё снимал интервью с мексами и бразилами: мексы отвечают очень сухо "да .. нет .." и очень стесняются, скованы, чего-то боятся. Бразильцы наоборот, что-то спросишь - сразу расплываются в улыбке, и общение идёт легко. Вот и в рулетке тоже самое. Всегда было трудно делать контент с испаноговорящими, и очень легко с бразильцами.
Нужно ещё добавить азиатов для полного счастья.
Видос выйдет до конца месяца. Спасибо за терпение 🙏🏻