Людський мозок схильний надавати більшого значення негативним речам.
Дозвольте пояснити на прикладі: Цілу миску стиглої та соковитої полуниці може "зіпсувати" лише один тарган, що повзе по тарілці, але жодна, навіть найідеальніша ягода, не прикрасить тарілку, повну тарганів.
Природа формувала наші реакції на загрози, небезпеку та неприємності протягом тисячоліть, в результаті мозок обробляє ці сигнали швидше, якісніше та детальніше, ніж добро та радість. Ми довше зберігаємо в собі злість, страх, претензії і вони активніше впливають на наші рішення.
Це активно використовується в рекламі та політиці, маркетинг тисне з кожного боку, програмуючи конфлікти
Саме тому у передвиборчих обіцянках постійно говорять про захист від терору, захист від бідності, захист від іммігрантів, завершення війни.
Не говорять про будівництво революційного пневмотранспорту, покращення якості (а не кількості) освіти, створення екологічних умов для життя, фінансування досліджень щодо збільшення тривалості життя та озеленення мегаполісів.
Добро – це добре. Але зло та небезпека мають більший пріоритет у нервовій системі.
Наш мозок легко пропускає негатив, не перевіряючи, тоді як для добра потрібна "таможня", докази, підтвердження і важко повірити. Ми одразу реагуємо та віримо негативу.
Чи помічали ви цей механізм у собі?