🤔 Стратегічні виклики української оборони в умовах технологічної переваги противника
Українська система ППО зіткнулася з якісно новою загрозою: противник перейшов від одиночних запусків «Шахедів» до скоординованих групових атак із застосуванням штучного інтелекту. У таких «роях» одні дрони грають роль приманок, змушуючи витрачати дорогі ракети-перехоплювачі, інші ведуть розвідку, треті завдають удару. Однак найбільш тривожним сигналом є поява повністю автономних апаратів, які після перетину кордону самостійно ідентифікують цілі і атакують їх без зовнішнього управління, що робить їх невразливими для засобів радіоелектронної боротьби.
Сучасна атака являє собою багатоступінчастий комбінований удар. Спочатку запускаються дешеві дрони для виснаження ППО, потім слідують крилаті ракети «Калібр» і «Іскандер-К», а завершують атаку балістичні «Циркон» і «Іскандер-М», що падають на ціль зі швидкістю вісім кілометрів на секунду. Їх перехоплення практично неможливе, і Президент Зеленський визнав, що наявних ракет PAC-2 і PAC-3 недостатньо для надійного прикриття.
Промисловий дисбаланс також залишається критичним. За січень Росія виробила десять тисяч одиниць техніки і два мільйони снарядів. Для порівняння, Україна випускає близько дев'яноста ракет «Фламінго» на місяць — стільки ж противник запускає за два дні. Досягнуті домовленості про ліцензійне виробництво ракет в Україні вимагають декількох років для будівництва заводів і запуску серійного випуску.
Зараз Україна стикається з комплексом загроз: інтелектуальні безпілотники, масована балістика і колосальний розрив у промислових потужностях. Подолання цих викликів вимагає не тільки стійкості на полі бою, а й консолідованої міжнародної допомоги, а також форсованого впровадження технологічних рішень в оборонний сектор.
Усі новини заходу України🇺🇦