🌟 Астрономи зафіксували перше світло наднової, але... не виявили того що очікували. Проте, схоже, відкрили новий сценарій загибелі масивних зір.
В березні 2026 р. космічний телескоп Einstein Probe зафіксував короткий (~430 секунд) сплеск м'якого рентгенівського випромінювання в галактиці що за 500 млн світлових років від нас. Спалах, що отримав позначення EP260321a, став поштовхом для розгортання спостережної кампанії по всьому світу.
🔭 Буквально впродовж години наземні інструменти побачили в цій галактиці наднову, яка швидко яскравішала. Хоча це була та ж сама подія, як наднова вона отримала позначення SN 2026gzf. Одночасно дві групи вчених (O’Connor et al. та Rastinejad et al.) вивчали цей вибух. І обидві групи прийшли до одного висновку: початковий сплеск рентгенівського випромінювання був моментом, коли потужна ударна хвиля від вибуху проривається крізь поверхню зорі. Момент, коли народжується перше світло наднової.
Вважається, що такий прорив ударної хвилі (shock breakout) супроводжує кожен вибух наднової. Але упіймати його вкрай складно — явище триває від кількох секунд до кількох годин. За останні два десятиліття астрономи впевнено ідентифікували лише іще одну таку подію — SN 2008D.
EP260321a виявилася надновою типу Ic-BL, але з несподівано слабкою ударною хвилею. А що більше здивувало дослідників — відсутність гамма-сплеску, типового для наднових Ic-BL. Не виявили також і ознак надзвичайно швидкого (релятивістського) джета і післясвітіння, які спостерігаються у подібних подіях.
Зібрані з різноманітних телескопів свіжі та архівні спостереження дозволили вченим дізнатися дещо про середовище навколо зруйнованої вибухом зорі. Схоже, це була масивна (близько 20 сонячних мас) зоря типу Вольфа-Райє, яка перед вибухом розкидала навкруги увесь запас водню та гелію.
⭐️ Відкриття спалаху EP260321a/SN 2026gzf з такою нетиповою поведінкою свідчить про те, що сценарії вибухів масивних зір можуть бути значно більш разноманітними, ніж вважалося раніше.
Всесвіт у кишені | FB | Twitter (X)