ПЕРША ЦЕРКВА
Чи хочем в першу церкву повернутись?
У дні апостолів, у давні ті часи.
І чудо пережити, і збагнути Присутність Божу, як у ті роки.
Ми хочем бачить покаяння, Трьох тисяч,або ж ,навіть,
і п'яти.
І місце щоб тряслося від благання,
І від молитви хворий міг іти.
Щоб було як у Корнилія у домі,
Коли там говорились лиш слова,
І не було там,а ні шуму,а ні втоми,
А сила Божа просто так зійшла.
Щоб всюди переносив нас Дух Божий,
Кривий,що після сцілення скакав,
З людини щоб виходив дух ворожий,
Вельможа щоби хрещення прийняв.
Щоб про нас,як про апостолів казали:
"Оце брати,яких стовпами звуть".
Як апостоли ми рішення приймали,
І в рішеннях отих, щоб була суть.
Ми в мріях цих отак далеко ходим,
І думаємо, так щоб було в нас.
Але,чи ми із Богом взгоді ходим,
Теперішній чи розумієм час.
Чи ми готові у в'язниці бути,
Побиті,як апостоли тоді.
Про справи особисті щоб забути,
За Божу волю бути в боротьбі.
Чи можем понести німі молитви,
Побути однодушно як вони?
Бути в тій нелегкий битві,
Не відчувати смутку ні вини.
Чи ми готові мертвими упасти,
Як той Ананій і Сапфіра з ним,
Що змовилися якусь частинку вкрасти,
І Господу усе не віддали.
Чи радість наше серце наповняла б,
Коли б сиділи у в'язниці ми,
Чи ми б отак пісні хвали співали?
Закутані в тяжкії кайдани.
Чи будь готові ми,в не висипаннях,
Збичовані, побиті як Павло.
Окаменовані, нагі,в недоїданні,
Чи хочемо,щоб з нами так було?
Чи хочемо ми бути в катастрофах,
Щоб день і ніч у глибині морській,
Чи ми готові бути на Голгофі?
Розп'ятими у муці цій страшній.
Чи ми готові у в'язниці бути,
Писать послання як Павло?
То будем в першу церкву повертатись?
У дні апостолів в ознаки й чудеса.
Чи може хтось вже і почав вагатись?
Почувши про умови в тих часах.
Отак у серці ми ідею носим,
Хизуючись бажанням ніби й так.
Таким Ісус сказав:
"Не знаєте, що просите!"
Для кожного із нас це вірний знак,
Щоб нам не бути мрійниками тільки,
Щоб кожен день нам не фантазувать.
Ми всі повинні знати все настільки,
Щоб Божу волю, смирно виповнять.
І все робити скромно, в міру віри,
Яку Господь нам кожному вділив.
Ходити скромно, всьому мати міру.
Прожити так, як наш Господь прожив.
Любити ближнього ,подати допомогу,
У серці щоб була Христовая краса.
Ісусу нову вибрати дорогу,
Лиш так ввійдемо в Вічні небеса.
Чи можемо ми стать перед синедріоном?
І в силі Духа проповідь сказать.
Чи можем, як Степан, всім своїм лоном?
Не залічи їм Боже помирать.
Амінь.
Автор невідомий
@virsh_online
