Європейська Комісія представила план розвитку єдиного банківського ринку. Поки що це не ухвалена реформа, а радше напрям подальших змін. Конкретні пропозиції очікуються у 1 кварталі 2027 року.
Хочу звернути увагу на декілька важливих моментів у цьому контексті.
Банківський сектор ЄС стійкий й прибутковий, водночас ринок досі значною мірою поділений на національні сегменти. Відмінності у вимогах ускладнюють роботу банків в інших країнах і рух коштів між установами однієї банківської групи в різних країнах ЄС. Тому банки переважно кредитують бізнес у своїй країні, а компаніям з інших країн Єврозони надають лише близько 16% таких кредитів.
Мета плану щодо розвитку єдиного банківського ринку в ЄС – зменшити ці бар’єри та спрямувати більше коштів на фінансування економіки. Так, за оцінкою ЄЦБ, усунення частини обмежень на рух ліквідності всередині банківських груп в ЄС може вивільнити близько 230 млрд євро високоліквідних активів.
Ця сума не перетвориться автоматично на нові кредити, але її вивільнення може розширити можливості банків. Для ЄС це важливо, адже додаткові щорічні інвестиційні потреби оцінюються у 1,2 трлн євро – для енергетики, оборони, технологій та конкурентоспроможності.
Серед ключових напрямів у плані – простіша звітність, узгоджене застосування правил, ефективніший рух капіталу всередині банківських груп, захист вкладників і зрозуміліші процедури врегулювання проблемних банків. Окремо йдеться про зменшення надмірної концентрації на держоблігаціях однієї країни.
Однак спрощення не означає послаблення нагляду: фінансова стійкість, захист вкладників і контроль ризиків залишаються безумовними пріоритетами.
Україна має уважно стежити за цим процесом, адже йдеться про правила роботи спільного банківського ринку в Європі. На шляху до членства в ЄС ми маємо узгоджувати українське законодавство з цими правилами та готувати наші банки до нових вимог. Крім того, для України важливий підхід: що стійкішою стає банківська система, то більше ресурсів вона може спрямовувати на кредитування економіки. Наразі кредитування в нашій країні зростає, однак за підсумками 1 кварталу 2026 року співвідношення чистих кредитів бізнесу до ВВП становило 8,9%. Найближчий орієнтир – щонайменше повернутися до довоєнного рівня 2021 року, коли цей показник становив 9,9%, а далі нарощувати кредитування відповідно до потреб економіки та відбудови. Тому наближення до європейських правил має доповнюватися практичними кроками, які розширять можливості для фінансування бізнесу та відбудови нашої країни – без послаблення нагляду і вимог до якості кредитів.
