Усім нам хочеться
Нам хочеться, щоб все було в нас добре, Завжди і всюди щоби нам щастило, Щоб оминали нас всілякі біди й горе, Збувалося усе, що б не хотіли.
Щоб Бог благословляв всі наші справи, Щоб ми і рідні наші теж були здорові, Щоб всі до нас були привітні та ласкаві, Доми тонули у добрі, серця - в любові.
Усі так хочемо, - і це нормально - Того ж бажаєм всім, кого ми поважаєм Це проголошуєм в речах вітальних, І зичим один одному таке навзаєм.
Усі ми хочемо, щоб все було в нас добре - Та не завжди, на жаль, так саме і буває, Як йдуть одна за одною долини й гори, Так й у житті, - за радістю сум наступає...
Буває так, що самі можемо хворіти, Чи з рідних може навіть хтось померти, Бо ми є плоть, від цього нікуди не дітись, Усі ж ми люди на землі не є безсмертні.
Буває, щоби досягнуть мети якоїсь Зусиль доводиться багато прикладати Й це коштує здоров'я й праці нелегкої А результат не той, який хотіли б мати.
І ображають рідні люди нас, буває, І поступають з нами жорстко і лукаво, Й стається щось тоді, коли і не чекаєш, Й ганьба на голову лягає замість слави.
Щоб все було в нас добре, всі ми хочем, Але дорога часом всипана камінням, І просимо не раз,- "Благослови нас, Отче!", Не знаючи, що є для нас благословінням.
Й нерідко нарікаєм і клянемо долю, І стогнемо, - "За що таке нам, Боже!", Не розуміючи, яка для нас Його є воля, І що й біда благословінням бути може.
Бог з висоти Своєї бачить значно далі, На шкоду, чи добро нам те чи інше, І в радість можуть обертатися печалі, Бо Богу із Небес завжди видніше.
Якби у нас все добре було завжди, Лиш пелюстками встелена дорога,- Невдячним й самовпевненим всяк став би, Засіла б в серці гордість, не любов до Бога.
І дуже швидко втратили б ми пильність, І сили у борні з гріхом лишилося би мало, І перестали би надіятись на Божу милість, Й до інших милосердя менше стало б.
Бог допускає у житті випробування З причин, яких ми можемо й не знати,- Щоб зупинити, чи розвинути старання, Чомусь навчити, чи щось краще дати.
Приймаймо з вдячнісю і добре і погане, І з вірою, - все це на благо нам послужить, Хіба дитині батько зло бажати стане? Тим більш Отець, сильніше Він нас любить!
Усі собі добра бажаємо, - хай так би й було, Якщо ж і станеться в житті біда якая,- Зневіра хай у серці не знайде притулок, А мир й на Господа Надія в ньому пробуває.
Авторський блог Оксентюка Олександра @virsh_online