Щодо виступу колишнього головкома генерала Залужного під час дискусії щодо євроатлантичної інтеграції на загальній нараді керівників закордонних дипломатичних установ України в Києві.
Що генерал не бачить перспектив вступу України до НАТО.
Я цілковито згоден. Тема членства України в НАТО була актуальна на 2015, 2017, 2019. Навіть на 2022 рік. Бо тоді членство України в НАТО, справді могло врятувати від вторгнення, Росія блоку НАТО тоді якщо не боялася, то явно не бажала з ним воювати.
Нині все змінилося. Москва всерйоз обговорює варіанти вторгнення до Фінляндії, Польщі або країн Балтії, з метою НАТО як раз розвалити. Нині Москва упевнена, НАТО їх боїться, бо категорично не хоче воювати. Додайте сюди Трампа який регулярно розшаркується перед Москвою і картина стане повною.
Крім того ціна за вступ до НАТО для нас може стати неприйнятною. Подивіться що чудить Польща, і на мить уявіть чого вона захоче за наш вступ до НАТО?
Цілковито я погоджуюся з тезою, що армії НАТО гарно готові до війни у В'єтнамі або до "Бурі в пустелі". Але не війни з Росією. Найсвіжіший приклад - довге й нудне тупцювання США біля кордонів Ірану. Росія побільше буде.
Зрештою. Я давно відкинув будь-які сподівання. Армії НАТО за нас воювати не будуть. Свою безпеку забезпечувати будемо мусить ми самі і ніхто крім нас. І отут друга частина.
Генерал Залужний заявив, що Київ має орієнтуватися на нові безпекові союзи, які можуть формуватися в Європі.
З цим я так само цілковито згоден. Ми вже маємо низку договорів з Францією, Британією, Німеччиною (особливо), країнами Балтії, Швецією тощо. Навіть із США. Ми отримуємо від них допомогу - фінансову і технічну. За гарної роботи нашої дипломатії, вони можуть нам дати більше допомоги, можуть надати освіту нашим студентам та фахівцям, можуть дати доступ до певних технологій. І все. Нічого більше вони нам не дадуть.
Просто треба це усвідомити, і не жити ілюзіями. Тож навіщо довгий і геморойний вступ до НАТО, якщо можна обмежитися низкою двосторонніх угод і безпековими заходами в межах ЄС?
І так. Україна муситиме забезпечити свою (!!) безпеку. А от якщо країни Заходу хочуть аби ми забезпечували ще й їхню безпеку - це привід для окремих довгих розмов. Я упевнений, після війни чимало нинішніх українських солдатів захочуть служити далі. Але солдатам у всі часи платили гроші, бажано - великі. Хоче Захід аби ми стали його щитом - відкривайте амбари, а то прийде Москва і забере все даром.
Щоправда, все це питання далекого майбутнього. Спершу треба завершити війну. Майбутнє сильно залежить від того на яких умовах війна завершиться для нас. До речі - це теж питання до країн Заходу.