Чекала міжавторську збірку «Я бачу зло» саме через зірковий (для мене) авторський склад. І вона не просто перевершила всі мої очікування, а й відкрила декілька нових імен.
🤎«Вереснені дівчата» — Серафима Біла
Маємо дві часові лінії у різних стилях. Перша — чуттєва, дещо романтична, моя улюблена, направду, бо жахає найбільше. За цим тонким відчуттям психології персонажа схожа на Кужавську. Друга — реалістичніша, жорстка, відверта, без цензури. Таке сміливе поєднання викликає в мене захват і розкриває історію з різних сторін. Мені подобається, коли автори граються з читачами через текст, викликаючи неочікувані емоції: від співчуття до захвату і до огиди.
🤎«Вулиця Куртелена» — Євгенія Кужавська
Оповідання про мистецтво, а стиль авторки і є тим мистецтвом, яке чарує, вражає, розкриваючи нутро персонажа, його думки, відчуття — за ним цікаво спостерігати, навіть якщо він схиблений.
🤎«Помста» — Євген Товстоног
Ця інтерпретація ідеально розкриває історію. Чудовий детектив, мені дуже сподобався слідчий, його відданість роботі, жага довести справу до кінця та спокійно піти на заслужений відпочинок. Вже не вперше в оповіданнях помічаю таку душевність, вкладену автором в персонажів. Залюбки прочитала б окрему книжку про цього слідчого.
🤎«Діти-тіні» — Володимир Кузнєцов
Хочеться відзначити увагу автора до деталей і кінематографічність описів. Завдяки цьому дуже добре відчуваються наслідки людської халатності, виснаженість суспільства в післявоєнний період і водночас сила небайдужості, яка зрештою стає початком змін. Оповідання викликає найбільше дискусій саме через масштабність заподіяних злочинів та сіру мораль.
🤎«Кров, хрести і клей момент»— Дімка Прекрасний Ужасний
Найбільше оповідання в збірці — це мені на новий рік, 8-ме березня і день народження. Мені сподобалося все: наскільки розкрита проблема дітей з неблагополучних сімей, залежності та кримінал, жага покинутих до звичайної людської любові та підтримки, якою б збоченною вона не була. А також боляче б'є під дих байдужість суспільства. Я ніби побувала в Одесі, яку не знаю, від якої мені стає лячно, але в реальність якої я повірила.
🤎«Лабіринт» — Наталія Волошина
Справа про даркнетівські злочини з непередбачуваною кінцівкою вразила своєю жорстокістю. Тут найбільше тригерів (тварини, діти). І тут міг би бути шалений розмах на екстримальний горор, але я рада, що такого не сталось, все-таки, збірка трукрайму. Дуже чекаю від пані авторки роман, а поки читаю вже третє оповідання.
🤎«Богом забуте місце» — Денис Лучук
Історія викликала в мене дуже суперечливі емоції, але потрапила однозначно в топ. Я одночасно ненавиділа головного героя і була в захваті від того, як він написаний. Це, мабуть, найвідбитіший і наймерзенніший слідчий у збірці. Він огидний настільки, що хочеться його прибити, але водночас не можеш зупинитись, бо страшенно цікаво, куди ж приведе його розслідування.
💎 10/10 поставила без роздумів, потім подумала, і прийла до вас її радити. #OwlsBookWhispers
Збірка вийшла різною, але такою прекрасною. Десь зачаровує стилем, десь тримає інтригою та викликає огиду, а подекуди змушує замислитися над проблемами, які ми звикли не помічати. В художній формі набагато цікавіше та комфортніше знайомитися з жанром.
