❗️За прогнозом МВФ, рівень безробіття в Україні у 2027 році очікується на рівні 11,3% (проти 11,6% у 2025 році та 10,2% у 2026 році).
На кінець червня 2026 року в Україні було зареєстровано 93,1 тис. безробітних, що на 2,2% менше, ніж рік тому, а також – на 1,3% менше, ніж у травні. Загалом протягом першого півріччя статус безробітного мали 220,6 тис. людей – на 2,8% менше, ніж за аналогічний період торік.
Але тут важливе уточнення: МВФ оцінює безробіття в країні загалом за методологією Міжнародної організації праці, а поточна статистика охоплює лише людей, які офіційно зареєструвалися як безробітні. Тому зменшення кількості зареєстрованих безробітних ще не означає, що стільки ж людей знайшли роботу: статус може бути припинений, наприклад, через вступ на навчання, призначення пенсії або за заявою самої людини.
Водночас на ринку праці зберігається значний дисбаланс. На кінець червня у базі Держслужби зайнятості було 63,2 тис. вакансій – приблизно 2 на кожних 3-х зареєстрованих безробітних. Але роботодавці й далі відчувають дефіцит кадрів, особливо кваліфікованих. Навички шукачів роботи не завжди відповідають вимогам вакансій.
Регіональна динаміка також різниться. Порівняно з червнем-2025 кількість зареєстрованих безробітних помітно зросла в Івано-Франківській (+19,4%), Тернопільській (+16,2%), Чернівецькій (+12%), Львівській (+10%) та Волинській (+7,2%) областях. Натомість у Рівненській області показник скоротився на 9,1%, Полтавській – на 6,9%, Київській – на 4,6%. На таку різницю можуть впливати переміщення людей між регіонами, структура місцевої економіки та попит роботодавців.
Отже, завдання держави сьогодні – скоротити розрив між навичками людей і потребами бізнесу. Держзамовлення на підготовку фахівців і програми перенавчання мають формуватися відповідно до реального попиту в регіонах та економіці загалом. Проте лише підготовки або перепідготовки недостатньо. Людям потрібні робочі місця, а бізнесу – ресурси для розширення. Забезпечити доступні кредити, чесну конкуренцію та зрозумілі правила найму – важливий спосіб конвертувати навички людей у реальне зростання ВВП.