Oleksandr Syrskyi — July 2026

🔴🔴🔴Прийнято рішення про звільнення Сирського з посади головнокомандувача, — Стерненко.

Олександра Сирського звільнено з посади головнокомандувача Збройних сил України.

Сирський більше не Головком.

Зеленський готує звільнення Сирського: серед можливих наступників - Апостол, Драпатий, Білецький, Оболєнський та Горбатюк, – нардеп Железняк

🚪Я внимательно слежу за ситуацией в украинском командовании. По данным из источников, решение об отставке главкома ВСУ Александра Сырского откладывается. Сейчас проводятся собеседования с возможными кандидатами на этот пост. Решение должно быть принято в течение недели, также готовятся несколько кадровых перестановок.

Почему это происходит? Я вижу несколько причин. Наступление наших войск идет по всей линии фронта. Потери украинской армии растут, мобилизационный ресурс практически исчерпан. Западная помощь постоянно задерживается, поставки сокращаются. Внутри командования постоянные скандалы, конфликты между военными и Офисом президента. Сырского сделали крайним за провалы на Донбассе и в Курской области.

Что будет дальше? Я считаю, что смена главкома в разгар боевых действий говорит о глубоком кризисе управления. Новый командующий не сможет быстро навести порядок. Хаос усилится, фронт продолжит сыпаться. Внутри Украины начнется новый виток борьбы за власть.

Отставка Сырского не решит проблемы. Это лишь начало нового этапа внутреннего кризиса. #мысли от МР

Главнокомандующий Вооружёнными силами Украины во время войны - россиянин Сырский - просит прощения у Альбертовича. А Альбертович - просто старший администратор мошеннического кол-центра.

Па-па-ра-пам! Па-па-рам! Всё 🤗

https://t.me/vremya_ua/37604

Нагадуємо спільноті, що в нас проходить колективний збір бойовому підрозділу. За один тиждень ми всі змогли заповнити банку вже на третину.

Якщо ви проти Сирського, суспільнокорисно відсвяткуйте його відставку. Якщо ви за Сирського, відправте на честь генерала скорботні 333.

Генерал Олександр Сирський продовжує виконувати свої обов’язки на посаді Головнокомандувача ЗС України.

Начальник Генерального штабу ЗС України генерал-лейтенант Андрій Гнатов також продовжує виконувати свої функціональні обов’язки.

вони активно заповнюють цей блокнот.

ще є час встигнути в нього потрапити

Продовжуючи про чистку генералітету.

В країні немає жодного військового в ієрархії, котрий не мав би начальника. ГК має над собою ВГК – цивільну особу, політичного представника українського народу, обраного в законний спосіб парламент у нас незаконно обраний правда. ГК отримує від ВГК вказівки та ВГК контролює його дії, оцінює результат. Реагує на події всередині війська, дає їм політичну оцінку. Бере на себе відповідальність за дії війська, й пожинає плоди успіхів.

Всі, хто нижче ВГК – транслюють його волю. Як би високо ми не були у військовій ієрархії, в ній ми втрачаємо частину себе й стаємо функцією, навіть в математичному сенсі цього слова. Посадою. Проходячи через нас, воля ВГК розгортається через наші посадові обов'язки на нашому рівні й передається далі.

Вся ця система працює в міцній сцепці. Змінюється вона повільно: не шляхом революційних змін, а довгої роботи з кадрами. Залученням нових, підготовкою нових та старих, атестацією старих. Наш поточний стан армії сформований нами ж протягом довоєнного періоду. Що посієш, те пожнеш.

Заміна генералітету Тимчасовим урядом це хороша тема, про котру варто подумати зараз, незважаючи на значну відмінність контексту, масштабів й т. д. Заміна генералів була емоційним рішенням: як клас, воно було дискредитовано, й інтуїтивно ніби потребувало оновлення. Але генерали переоцінені. Їх агентність переоцінена. Тому що не достатньо зняти – треба замінити, а пул кадрів для заміни той самий, що був, й нові обличчя ще потребують освоєння. Й заміна у будь якій ієрархії буде відбуватися не на основі фаху, а при забезпеченні лояльності. Тому що лояльність – це керованість, й керівнику важливіше зберегти контроль над виконавцем, ніж бачити, який він перспективний.

Керівник передає настрій всій ієрархії, його стиль управління поступово формує систему під ним за рахунок зворотнього фідбеку. Навіть якщо керівник не конкретизує, що хоче бачити (це зазвичай), підлеглий в якийсь момент методом проб починає розуміти, що йому подобається, й на основі позитивного фідбеку коригує поведінку відповідно до отриманого. Якщо цього не відбувається – підлеглий замінюється на того, хто виконує вказівки краще. Ми це бачили, коли Зеленський зняв Залужного, коли той не продемонстрував результат, й почав нарікати на нестачу людей. Тоді Зеленський (як і Федоров на посаді МОУ) вважали, що забагато людей шаройобиться у тилу.

В ідеалі, система має мати певний люфт. Підлеглий має мати право бути в легкому протистоянні з начальником, й мати моменти під час планування, коли він може внести корективи в рішення. Але зазвичай такого виходить досягнути тільки на тактичному рівні. Перейобувати оперативний задум, бо комбат почав бухтіти, ніхто не буде, хіба косметично. Ми це бачили, коли Сирський зняв комбрига, що відмовився їхати на Курщину. Через нього одного ніхто не буде скасовувати план.

Врешті, ми маємо нашу систему. Чому ми маємо те, що маємо? Тому що ця система побудована на основі зворотнього фідбеку з підкріпленням від ВГК. Якби йому не подобалися флаговтики, він би одним дзвінком міг їх зупинити. Бо флаговтики робляться для того, щоб дати політичний результат в ЗМІ – себто, покласти бал в парафію ВГК. Їх розквіт пов'язаний з тим, що вони політично задовольняли ВГК – інакше вони б не закріпилися. ВГК поінформований про «Скелю». У нього є звіти омбудсмена. Розформувати її – одна вказівка. Вона не дається. Чому? Тому що він вважає, що це ефективний підрозділ, тому треба якось інакше: проводити розслідування, не звертати увагу й так далі.

Люди хочуть відставки ГК. Отже, вони хочуть, щоб ВГК призначив когось нового. Кого він призначить, й який результат буде очікувати, якщо йому подобаються флаговтики та він вважає Скелю ефективним підрозділом?

Звідки впевненість, що яблуневе дерево дасть цитрусові плоди. Звідки такий рівень довіри до прізвищ, чию роботу ніхто не може оцінити. Чому відсутність негативу сприймається за позитив, а не за страх розповісти.

ВГК уникає відповідальності й перекидає її на підлеглих, котрі не вміють, не мають й не можуть мати відповідні повноваження. Наприклад, мобілізація. Це наразі найгостріше питання нашої держави, мабуть. Але найвища посадова особа не втручається, щоб вирулити найгострішу ситуацію, а намагається її спихнути. Чому це має змінитися?

Колись я був радий, що зняли Залужного. Мабуть, досі емоційно приємно. Але я не певен, що це призвело до чогось кращого. Вайб змінився, бо як завжди передалося від керівника всій системі. Але вже пройшло два з половиною роки й я не можу знайти об'єктивних критеріїв, котрі вказували б на покращення. В тому числі тому, що ця заміна відбулась з абсолютно протилежних предпосилок від того, за що я ненавиджу Залужного. Мене переважно оточують ті самі люди, ті самі начальники спускають накази, й душок від цих наказів доволі подібний. Система стала краще – але що з цього вплив керівництва, а що загальний дрейф системи?

Емоційна складова мені зрозуміла. Емоційно я б відчув задоволення, якби ВГК зняв ГК. Отже, ВГК нарешті блядь до чогось додумався. Тепер він здійснює це під примусом, й не бачу оптимізму в тому, що він зробить у відповідь. Ми топчемося на місці, ходимо кругами навколо речей емоційно забарвлених, але сумнівних або небезпечних за наслідками.

P. S. Малоінформативні коментарі, приколи, іронію та ін. буду видаляти з рестріктом або баном. У мене голова болить від подій, на приколістів витрачати час не збираюсь.

Ветеран Дмитро Козятинський таки закликав вийти сьогодні на площі своїх міст на символічну акцію-нагадування владі про вимоги та дедлайн. Якщо змін не буде, він оголосить безстроковий протест.

«Ми хочемо вийти на площі і чітко донести до президента нашу позицію: якщо до п'ятниці, 24 липня, не буде звільнено Сирського та не буде подано кандидатуру Федорова на посаду міністра оборони, ми розпочнемо загальний безстроковий протест».

А будуть потім картонки за Сирського?

Было очень забавно читать посты и комментарии разных украинских СМИ о сложившейся ситуации в Константиновке вокруг пленных. Получается, что мы всё-таки есть в городе, тем более в центре, если вы вдруг не в теме (противник заявляет, что мы на «окраинах» Константиновки, в городе маленькие группки военных, которых они якобы успешно зачистили), и в своих картах с барского плеча отдали нам наконец-то Иванополье, которое мы взяли в конце декабря 2025 года. Так вот, мы якобы сами пришли в дом культуры и сняли сами с собой видео, так как мы базировались в г. Алчевск ЛНР, и в 4-й омсбр служат «сепаратисты», которые могут разговаривать на украинском. Внимательные украинцы знают, что и кто публиковали в украинских СМИ: Стерненко, Оперативный и прочие; 425-й полк вырезал из собственного исходника собственных бойцов после нашего видео; ТГ-канал «Скалы» заменил публикацию. Интернет помнит всё.

Интересно, как поступит руководство «Скалы»: скажет правду или будет говорить, что всё фэйк, по центру наш штурмовик, а по бокам от него фэйки? Тогда и их родным скажите, что это фэйк, и сами вы тогда фэйк, и страна тоже.

Вот ещё вариант: Сырский, Стерненко и прочие, наши слоны, мы сняли для них видео, они опубликовали. Или мы кинули в предложку? Пока вы разбираетесь, мы знаем правду. Повторюсь, очень забавно смотреть, как переобуваются или находят какие-то новые «доказательства» того, что всё это сняли русские. Стоит признаться, да, одна часть снята украинцами, а вторая — украинцами и русскими вместе. Так и получается, что когда нормальные украинцы попадают к нам, мы к ним хорошо относимся, вы можете сами в этом убедиться, и гражданские подтвердят. Или вот комментарий, что портреты висят по-другому, «почему с автоматами?». Им нормальные украинцы отвечают, что они без магазинов — им пофиг, наверное, думают, что в доме культуры вокруг разбросаны снаряженные магазины под АК или наши бойцы должны носить автомат пленного? Свой и убитого побратима ещё понесут стволы. Наши доминантные самцы не боятся хохла с оружием, они просто доминируют и к трофеям относятся по-хозяйски. Сказали всё собрать, они всё и забрали.

Всё украинское СМИ работает лишь на картинку, это отображается во всём: вы же сами видите этот «телемарафон», одну «перемогу» и то, что русские плохие и не хотят договариваться. Проблема не в том, кто уйдёт или придёт, Сырский или Фёдоров, это не важно. Украинцы, вам надо избавиться от одного человека: все его знали как хорошего шоумена,но точно не как президента. Он не ваш президент. Он шоумен и только.

Добре, друзі. Я довго мовчала. Просто спостерігала. Але зараз уже, мабуть, час говорити прямо.

Мене лякає навіть не відставка конкретної людини. Мене лякає те, що зараз майже ніхто не дивиться на систему. А під час війни руйнуються не прізвища. Руйнуються системи. І якщо система перестає працювати, наступним починає сипатися фронт.

Я не була адептом Федорова. Ніколи. Більше того, я багато разів говорила, що Міністерство оборони України — це не закупівельна агенція. Це Генеральний штаб ЗСУ / General Staff of the Armed Forces of Ukraine, Командування Сил логістики ЗСУ/Logistics Forces Command, тил, міжнародні контракти, забезпечення армії, десятки напрямків, які працюють одночасно. Саме тому я говорила, що три місяці, як було у Шмигаля, чи навіть шість місяців, як було у Федорова, — це дуже мало, щоб повністю зрозуміти таку систему.

Так, найближчими днями я окремо покажу, що відбувається із забезпеченням харчування військових. Бо зараз я бачу рішення, наслідки яких, на моє переконання, дуже швидко відчує фронт.

Після звільнення Федоров заявив про конфлікт із начальником Генерального штабу. Вибачте, але я працювала в Міністерстві оборни з 2015 року. Я не пам’ятаю жодного міністра оборони, який би не конфліктував із військовими. Так само не пам’ятаю жодного начальника Генерального штабу чи Головнокомандувача, який би не конфліктував із цивільним керівництвом. Це абсолютно нормальна історія для будь-якої великої системи. Питання не в тому, чи є конфлікти. Питання в тому, чи люди здатні працювати попри ці конфлікти. Бо державники вирішують їх усередині системи. Політики виносять їх на публіку.

Тепер щодо Хмари. Я взагалі перестала розуміти логіку. Ще зовсім недавно вся країна аплодувала операції «Павутиння». Сьогодні ті самі люди пояснюють, що бойовий генерал не може очолити Міністерство оборони. У мене є лише одне питання — чи має він команду. Бо Міністерством оборони керує не одна людина. Ним керує команда. І це єдине, що мене сьогодні цікавить.

А тепер пішли далі. Виконувачем обов’язків голови Служба безпеки України призначають Поклада. І знову відкрию для багатьох страшну таємницю. Поклад багато років займався саме політичним напрямком роботи Служби безпеки України. Не військовим. Не бойовими операціями.

І що ми маємо на виході? У Міністерстві оборони — новий керівник, якому потрібен час, щоб повністю зануритися в систему. У Службі безпеки — виконувач обов’язків із зовсім іншим профілем роботи.

І в цей самий момент суспільство вже масово вимагає звільнення Сирського. І ось тут я хочу поставити питання. Люди, ви взагалі розумієте, що пропонуєте? Одночасно змінити керівництво Міністерства оборони. Одночасно змінити керівництво СБУ. Одночасно змінити Головнокомандувача. Три ключові інституції, які щодня керують війною.

Одразу. В один момент. Ви справді думаєте, що війна візьме паузу? Що Росія чемно зачекає, поки новий міністр увійде в курс справ, новий керівник СБУ перебудує систему, а новий Головнокомандувач прийме управління військами?

Війна так не працює. Ворог завжди б’є саме тоді, коли система втрачає керованість. Я за демократію. Я за право людей вимагати відповідальності. Але хороший хлопець — це не професія. Популярність — це не професія. Політичний рейтинг — це не професія.

Під час війни професія — це втримати систему так, щоб вона не розсипалася.

Бо якщо ми власними руками одночасно зламаємо три ключові інституції сектору безпеки й оборони, наступною ціною може стати вже не чиясь політична кар’єра.

Наступною ціною може стати держава.

Федорова, конечно, на место министра не вернут. Сырского скорее всего уволят.

Фёдорову предложат какую-то должность, типа очень значимую - координатора координат)

Поверніть Федорова - Сирський геть! 🇺🇦

Військових 425-го ОШП «Скеля» змусили зняти відео із фотографіями Сирського та президента на прапорах України з нагоди зачистки Будинку культури у Костянтинівці.

Система проти ефективних

Відставка Михайла Федорова стала подією, яка спричинила вибух в суспільстві: люди масово висловлюють незгоду та виходять на акції протесту.

Це не унікальний випадок, проте дуже показовий - заіржавіла державна система всіляко протидіє будь-яким реформам та не дає ефективним людям реалізувати свій потенціал. Будь-які позитивні зміни робляться всупереч, а не за сприяння системи.

Михайло Федоров на посаді Міністра оборони України зарекомендував себе як ефективний посадовець: він значно пришвидшив процес диджиталізації та запровадження сучасних технологій у війську, домовився з Ілоном Маском щодо відключення росіянам Starlink, провів реформи у сфері закупівель та інших критично важливих сферах.

Але проходить пів року, і його знімають з посади. Головною причиною є те, що він не мирився з застарілими порядками у війську та мав наміри їх змінити, через що виник конфлікт з головкомом Сирським та багатьма генералами, вихованими радянською армією.

Варто прийняти істину: мала радянська армія не переможе велику радянську армію. Тільки через реформи та викорінення «совку» з армії Україна зможе виграти цю війну.

Попри все, боротьба продовжується! Слава Україні!

Потрібно купити чи орендувати ? Пишіть @dimakickov

(Зеленського , його друзів , Сирського та його вассалів зі Скелі не обслуговуємо)

Ми маємо чітко зрозуміти і зафіксувати: після того як військові публічно заговорили про неадекватне управління ЗСУ з боку Олександра Сирського, ми не маємо права зупинятися і дозволити цій темі затихнути.

Сирський несе персональну відповідальність за систему, яку він будує в армії. Штурмові полки, ситуація у 425-му полку «Скеля», свідчення про небойові смерті, побиття, катування і незаконне утримання людей,замовне вбивство екс командиром 155 бригади ( колишнім НШ 425 полку Скеля) масове СЗЧ та кримінальні справи щодо викрадень і вбивств. Це наслідки системи управління, у якій командири відчувають безкарність, а солдат дедалі частіше сприймається як безправний ресурс.

Під керівництвом Сирського армію руйнують зсередини, перетворюючи її на структуру, яка дедалі більше нагадує ОПГ із дев’яностих: кругова порука, страх, насильство, приховування злочинів і повна безкарність керівництва.

Щойно все стихне, проти військових, які наважилися говорити, почнуться репресії та полювання на відьом. Покарання від зняття з посади до відправки в посадку «в один кінець».

Сирський має нести відповідальність! Мовчати зараз означає залишити діючих військових сам на сам із цією системою.

Кожен має вчинити по совісті. Київ 18 липня 20:00, площа І.Франка.

Отримав догану від Сирського. Служу українській нації 🫡

Вимагати лише повернення Федорова си звільнення Сирського, насправді, не вирішить системної проблеми. А це - автократична і егоцентрична система управління від Зеленського. І зараз він її лише зміцнює. Новий в.о. голови СБУ тому прямий доказ.

Сам підхід поводження з посадовцями, як з особистою обслугою, робить неможливим будь-який розвиток якогось одного напрямку, сфери чи всієї країни, який не вкладається в особисте его президента. Кожен успішний чи самостійний є приреченим. Неуспішні теж - коли треба для его, їх викинуть без жалю. Успішним гірше - на них будуть тиснути, якщо не погодяться мовчати. 7 років абсолютної влади зробили всю країну абсолютно.

Протести за чи проти конкретних фігур не зможуть зупинити системної небезпеки. Я знову про неї повторю, як і роки тому - ми скочуємось в рускій мір у вишиванці замість поступу в Європу. І якщо протестувати, то проти зміни напрямку руху в темряву. А вона, бачу, дуже цікавить верхівку влади.

Итоги недели   1. В Украине сменили Кабмин.

Украинская власть на этой неделе устроила традиционное политическое развлечение – масштабную «перезагрузку» Кабмина, хотя ещё не все успели запомнить должности после круговорота чиновников в правительстве полгода назад. Премьер ушла, министры пересели из одного кресла в другое, ведомства получили новых руководителей, а страна – очередное обещание, что теперь-то эффективность точно вырастет.

Шмыгаль снова оказался в первых рядах правительства, Ким получил Минветеранов, а премьером стал Сергей Корецкий – менеджер с репутацией эффективного хозяйственника и человек, вполне понятный Офису президента.

При этом Рада не назначила министров обороны и иностранных дел – именно тех, без кого воюющая страна как будто может обходиться. После чего парламент спокойно ушёл на летние каникулы до середины августа. Чтобы оборонное ведомство окончательно не зависло в воздухе, президент назначил временного руководителя своим указом, мгновенно породив споры о том, насколько такая схема вообще соответствует Конституции. Которая, как известно, на паузе.

2. Фёдоров публично выступил против Сырского.

Ключевым по степени скандальности увольнением в Кабмине стала отставка главы Минобороны Фёдорова. Важен не сам факт отставки, а его громкий «развод» с главкомом Сырским. Фёдоров не стал соблюдать традицию дипломатических улыбок, решив не просто хлопнуть дверью, а разнести её в щепки, вытащив противостояние вместе с мусором из избы.

По словам экс-министра, главком поставил президенту ультиматум по принципу «либо он, либо я». Также Фёдоров обвинил военных в аппаратных играх и признался, что сам предлагал отправить Сырского в отставку. А ещё предъявил претензии генералитету в кулуарных интригах и блокировании IT-реформ, заявив, что проваленная мобилизация и ТЦК – ответственность военных, а не министерства.

В итоге генерал остался, а технократ отправился в оппозицию прямо из кабинета. Такой расклад тут же привёл к новому «картонному Майдану» как в поддержку экс-министра, так и за увольнение Сырского. Западные партнёры, ценившие Фёдорова за прозрачные закупки и личные договорённости с Маском по Starlink, тоже выразили недоумение.

Уличный и дипломатический прессинг сработал моментально: депутаты сорвали голосование за лояльного Банковой сменщика из МВД. В итоге Зеленскому пришлось спешно затыкать дыру временным назначением на пост министра обороны представителя СБУ Евгения Хмару, а Рада предпочла сбежать на каникулы, отложив решение на потом.   3. Ситуация вокруг Ирана серьёзно обострилась.

На минувшей неделе Трамп похоронил свежее перемирие с Ираном, объявил морскую блокаду, а затем устроил семичасовую воздушную «воспитательную беседу» с объектами КСИР. Тегеран в ответ объяснил, что если его продолжат душить, то душить будут уже весь мировой нефтяной рынок. Как итог – Ормуз снова стал самым дорогим географическим местом планеты.

Особый шарм ситуации придаёт сам Трамп. Человек, который шёл на выборы под лозунгом окончания войн, обсуждает захват острова Харг, предлагает брать 20%-ю пошлину с каждого судна за проход через Ормуз и едва не объявляет США смотрящим за проливом – по лучшим канонам бандитизма 90-х. Потом, правда, арабские монархии объяснили, что тариф на мировой нефтяной кран – идея так себе, и инициативу тихо свернули.

Параллельно Иран бьёт по американским объектам и союзникам в Персидском заливе, хуситы снова вспоминают про Баб-эль-Мандеб, а нефтяные трейдеры непрерывно обновляют графики. В общем, мир опять вошёл в любимую фазу: все говорят о дипломатии, продолжая запускать ракеты.   Продолжение👇

Отставка министра обороны Украины Михаила Федорова — не кадровая ротация, а индикатор глубинного раскола в украинской системе принятия решений.

За внешним конфликтом Зеленского и Сырского с Федоровым стоят три фундаментальные проблемы: борьба за контроль над оборонным бюджетом, несовместимость гражданского и военного управления в условиях войны и исчерпание политического ресурса президента.

Федоров олицетворял технократическое крыло, нацеленное на прозрачные закупки, цифровизацию и ускоренное производство дронов. Сырский — классический военный, для которого приоритет — тактическая стабильность фронта, а не реформы. Их столкновение — это конфликт между эффективностью и контролем. Зеленский выбрал Сырского, потому что армия в военное время важнее реформатора, но тем самым он легитимизировал право военных вето на гражданские инициативы, что создает опасный прецедент.

Протесты в Киеве и регионах показали, что общество уже не воспринимает отставки как «необходимые решения». Лозунг «Мы не лохи» — это не только поддержка Федорова, но и сигнал недоверия к президенту.

Причем акции проходят на фоне падения рейтингов Зеленского и усталости от войны. Федоров стал триггером, но не первопричиной.

Федоров за полгода наладил производство FPV-дронов до 200 тыс. в месяц и сэкономил миллиарды на контрактах. Его уход создает вакуум в координации с западными стартапами и IT-сектором. Новый министр, вероятно, будет менее самостоятельным, что замедлит внедрение инноваций. При этом Сырский не предложил альтернативной стратегии, а лишь заблокировал чужую. Фронт может не почувствовать изменений сразу, но через 3–6 месяцев дефицит гибкости в снабжении станет заметен.

НАТО и Пентагон видели в Федорове «своего» — человека, понимающего язык эффективности и подотчетности. Его отставка без внятной причины воспринята как сигнал о внутренней турбулентности. Это может повлиять на решение Конгресса США о новых пакетах помощи, особенно в предвыборный период. Европейские партнеры также обеспокоены: они инвестировали в украинские оборонные стартапы, и теперь их проекты остаются без куратора.

До сих пор украинское общество и элиты декларировали консенсус: в военное время внутренние разногласия откладываются. Отставка Федорова и последовавшие протесты разрушили этот миф. Политическая борьба вернулась в публичную плоскость, и теперь любое военное поражение или тактическая неудача будут интерпретироваться через призму внутренних политических конфликтов.

Подписаться на Телеграмм Подписаться на Max

«Сирському варто покласти рапорт на стіл Верховному головнокомандувачу»,— волонтер Притула