Втрати у підарів дійсно величезні, більш того, як свідчать деякі компетентні джерела вони поступово наближаються до такої собі "критичної" межі.
Все більше незалежних джерел та розвідданих, припускають, що після виборів хуйло може оголосити нову хвилю мобілізації.
На самій рашці про це говорять дедалі голосніше. Одні виють, що мобілізація неминуча й навіть запізніла, інші намагаються виставити ці розмови брехнею. Але справа тут не в черговій суперечці. Головне питання - чи здатна рашистська армія й надалі перекривати шалені втрати контрактниками, зеками та іншими свинособаками, яких звикли використовувати як одноразовий матеріал.
На відміну від України, де мобілізаційні процеси тривають постійно(хоч і максимально криво, дякуючи зеленій владі), рашка відкрито проводила масовий набір лише восени 2022 року. Тоді кремль був змушений піти на цей крок, бо особовий склад, підготовлений для вторгнення, значною мірою вже скінчився та гнив собі по посадках та канавах, підгодовуючи місцеву фауну.
Попри міф, що рашистське командування взагалі не рахується з втратами, певна межа все ж існує. Не через турботу про людей, звісно, а через військову необхідність. У підрозділах має залишатися хоч якесь "досвідчене ядро" - командири, сержанти, інструктори та бійці, здатні приймати поповнення, навчати його та відновлювати боєздатність.
Якщо сточити підрозділ до нуля, в решті решт він перетворюється на натовп дегенератів без досвіду, управління та злагодження.
Показовим тут є досвід Другої світової війни. Японія мала чудові літаки та підготовлених пілотів, але після важких втрат не змогла нормально передати бойовий досвід новачкам. Досвідчених льотчиків просто не залишилося в достатній кількості.
Американці ж діяли інакше. Пілотів, які пройшли серію бойових місій, відправляли в тил працювати інструкторами. Завдяки цьому вони відновлювали втрати не лише кількісно, а й якісно.
Для рашистської армії проблема та сама. Якщо командири й досвідчені штурмовики постійно гинуть, нове поповнення вже нікому нормально готувати. У результаті кожна наступна хвиля стає слабшою, гірше керованою й потребує ще більше м'яса для виконання тих самих завдань.
Після мобілізації 2022 року кремляді спробували закрити потреби окупаційної армії грошима. У хід пішли і великі одноразові виплати, і регіональні бонуси, і обіцянки високих зарплат і масовий набір ув'язнених.
На певний час це дозволило уникнути нової відкритої мобілізації. Але цей ресурс не безмежний. Єбанатів, готових добровільно їхати на забій навіть за великі гроші, поступово стає менше, а вартість кожного нового контрактника постійно зростає.
Тому нова мобілізація може свідчити одразу про дві речі. По-перше, втрати підарської армії наблизилися до небезпечного рівня. По-друге, контрактна модель уже не дає потрібної кількості м'яса або стає для кремля занадто дорогою.
Саме тому удари по нафтобазах, заводах, складах, транспортних вузлах та інших економічних активах окупантів мають стратегічне значення. Вони безпосередньо скорочують можливості рашки фінансувати війну, купувати нових контрактників і підтримувати армію на фронті.
Навіть якщо хуйло наловить ще кілька сотень тисяч людей, це не означає, що він отримає таку саму кількість боєздатних військових.
Мобілізованих потрібно розмістити, одягнути, озброїти, навчити, сформувати в підрозділи, забезпечити командирами й доставити на фронт. Після цього їм постійно потрібні боєприпаси, пальне, їжа, медицина, техніка, звязок та ремонт.
І саме тут починаються головні проблеми.
ЗСУ системно б'ють по рашистській логістиці, складах, нафтобазах, залізниці, ремонтних підприємствах і командних пунктах. Уже зараз підарам дедалі складніше забезпечувати те угруповання, яке перебуває на фронті.
І тут проблеми з логістичним навантаженням вийдуть на нові обрії. Якщо військ стане більше - то і потреба в усьому зросте в рази. Тобто хуйло може нагнати на фронт додаткову біомасу, але можливостей нормально їх забезпечувати ставатиме дедалі менше. Віслюки теж не безкінечні, як і підари.
Можлива мобілізація не означає, що рашистське командування зненацька вирішило берегти одноразок або воювати розумніше. Навпаки - воно, схоже, планує й надалі витрачати хробаків у тому самому темпі.
Кремлю потрібна не реформа армії, а нова маса гарнматного мнєса для штурмів, утримання позицій і компенсації щоденних втрат.
Це нагадує гравця, який уже спустив власні гроші, але вирішив продовжити гру в борг. Тільки борг цей хуйло вішає не на себе та не на свою "челядь", а на населення підорашки.
Відверто кажучи, у московитів достатньо грошей, щоб ще довго фінансувати війну. Але верхівка власним добробутом ризикувати не збирається. Тому на фронт і далі женуть мєлкокредитних ванюшек, бідних, зеків, боржників, контрактників, а тепер, імовірно, знову почнуть масово гребти мобілізованих. Студентам, ПТУшникам та вчорашнім школярам приготуватися. В мережі повно скавчання з приводу не прийому, не переводу, та відмов.
Все це не для "великої" перемоги, а щоб війна тривала далі.
Саме тому нова мобілізація буде не демонстрацією сили рашки, а ознакою того, що попередні джерела поповнення виснажуються, фінансова замануха працює все гірше, а втрати вже підбираються до межі, за якою починає сипатися боєздатність усієї махіни окупантів.
Американський піхотинець
